безгрішний
[bɛzɦriʃnɪj] Прикметник
Буква:Б
Значення
- (Релігія) –
Який не має гріхів, не схильний до гріховних вчинків; безгрішний, невинний.
- (Релігія) –
Який не містить у собі гріха, провини; бездоганний, чистий.
- (Лінгвістика) –
У переносному значенні: такий, що не має вад, недоліків; ідеальний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безгрішний, р. безгрішного, д. безгрішному, з. безгрішного, о. безгрішним, м. безгрішнім
Приклади з художньої літератури
-
ніфіга ми не мали і прагли усього
все й відразу хотілося! вже і побільше!
наче в річку вступали ми в кожну дорогу
і несла течія нас – легких і безгрішних— Юрій Іздрик