Древослів

Словник Української Мови

безгранковий

[bɛzɦrɑnkoʋɪj] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Який не має гранок, гладкий, округлий (про предмети, поверхні).

  2. (Техніка) –

    У поліграфії: такий, що не має гранок (бічних обрізаних країв) на сторінках; про папір з гладкими, необрізаними краями.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безгранковий, р. безгранкового, д. безгранковому, з. безгранкового, о. безгранковим, м. безгранковім, к. безгранковий

Більше записів