безграмотний
[bɛzɦrɑmotnɪj] Прикметник
Буква:Б
Значення
- (Лінгвістика) –
Той, хто не вміє читати й писати; неписьменна людина.
- (Соціологія) –
Той, хто має низький рівень освіти, недостатні знання в якійсь галузі; неосвічена, нетямуща людина.
- (Лінгвістика) –
Той, хто робить грубі помилки в мовленні (усному чи письмовому), порушує норми літературної мови.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безграмотний, р. безграмотного, д. безграмотному, з. безграмотного, о. безграмотним, м. безграмотнім