безголовий
[bɛzɦoloʋɪj] Прикметник
Буква:Б
Значення
- (Біологія) –
Який не має голови, позбавлений голови (про істоту або предмет).
- (Психологія) –
Переносно: позбавлений розуму, глузуватий, безглуздий; який діє необдумано, без розумного керівництва.
- (Біологія) –
У біології (термін): про організм або стадію розвитку, що не має оформленої голови (наприклад, безголові молюски).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безголовий, р. безголового, д. безголовому, з. безголового, о. безголовим, м. безголовім