безголосся

[bɛzɦolossjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Медицина) –

    Відсутність голосу, нездатність говорити через захворювання або іншу причину; втрата голосу.

  2. (Соціологія) –

    Переносно: відсутність громадської думки, свободи слова, висловлювань; загальне мовчання, спричинене страхом або пригніченням.

  3. (Лінгвістика) –

    У лінгвістиці: стан, коли звук (голосний або сонорний) втрачає свою дзвінкість, стає глухим; оглушення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безголосся, р. безголосся, д. безголоссю, з. безголосся, о. безголоссям, м. безголоссі, к. безголосся

Більше записів