безгласний

Значення

1. (Медицина) –

   Позбавлений голосу, нездатний говорити; німий.

2. (Юриспруденція) –

   Який не має права голосу, не може висловлювати свою думку або брати участь у прийнятті рішень.

3. (Лінгвістика) –

   Той, що відбувається без участі голосу, безмовний (про дії, стан).

4. (Лінгвістика) –

   У лінгвістиці: про приголосний звук — утворюваний без участі голосу, глухий.

Правопис та відмінювання