Древослів

Словник Української Мови

безгарячковий

[bɛzɦɑrjɑt͡ʃkoʋɪj] Прикметник

Буква:Б

Значення

  1. (Медицина) –

    Який не супроводжується підвищенням температури тіла (гарячкою), що характерно для перебігу деяких захворювань.

  2. (Медицина) –

    У назвах медичних препаратів: такий, що призначений для зниження температури тіла, жарознижуючий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безгарячковий, р. безгарячкового, д. безгарячковому, з. безгарячкового, о. безгарячковим, м. безгарячковім

Більше записів