1. Який не має гріхів, позбавлений гріха; безгрішний.
2. Який не містить гріха, не є гріховним; невинний, чистий.
безгріховний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Який не має гріхів, позбавлений гріха; безгрішний.
2. Який не містить гріха, не є гріховним; невинний, чистий.
Відсутні