1. Який не має гранок, гладкий, округлий (про предмети, поверхні).
2. У поліграфії: такий, що не має гранок (бічних обрізаних країв) на сторінках; про папір з гладкими, необрізаними краями.
безгранковий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |