1. Людина, яка не вміє або не хоче господарювати, вести господарство; недбалий, марнотратний господар.
2. Той, хто не має власного господарства або постійного місця проживання; бездомна, безпритульна людина.
безгосподарник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |