безгоміння

1. Повна відсутність будь-яких звуків, гомону, галасу; глибока, абсолютна тиша.

2. (переносно) Стан спокою, затишшя, відсутності збурень, тривог або активної діяльності.

Приклади:

Приклад 1:
Угорі літак прокреслювався, мов у відьомське зловлений ласо — робив віраж управо — аж до місяця і крихкотіли зорі на льоду нічного безгоміння. Раптом виткався ставок під фарами.
— Невідомий автор