Словник Української Мови
Буква
1. Який не має голови, позбавлений голови (про істоту або предмет).
2. Переносно: позбавлений розуму, глузуватий, безглуздий; який діє необдумано, без розумного керівництва.
3. У біології (термін): про організм або стадію розвитку, що не має оформленої голови (наприклад, безголові молюски).
Приклад 1:
Дивлюся, в могилі усе козаки: Який безголовий, який без руки, А хто по коліна неначе одтятий, — Лежать собі хлопці, мов у теплій хаті. — Дивися, дитино, оце козаки (Ніби мені каже), — на всій Україні Високі могили, дивися, дитино, Усі ті могили усі отакі. — Невідомий автор