1. Робити безглузді вчинки, поводитися нерозумно, необачно; говорити дурниці, нісенітниці.
2. (рідко) Тратити час даремно, марнувати його на пусті, невартісні справи.
безглуздіти
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови