Значення
- (Фізика) –
Властивість або стан, за якого відсутні електроди, не використовуються електроди або не має місця їхнє пряме контактне введення в середовище (наприклад, у безелектродному розряді, безелектродному освітленні).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безелектродність, р. безелектродності, д. безелектродності, з. безелектродність, о. безелектродністю, м. безелектродності, к. безелектродносте