Який не має дзвону, позбавлений дзвону; такий, що не супроводжується дзвоном.
Який не має дзвоників (про рослини).
бездзвінний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Який не має дзвону, позбавлений дзвону; такий, що не супроводжується дзвоном.
Який не має дзвоників (про рослини).
Відсутні