бездимний

[bɛzdɪmnɪj] Прикметник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Який не виділяє диму, не має диму при роботі або використанні.

  2. (Техніка) –

    У складі технічних термінів: такий, що працює на паливі, яке не утворює диму при згорянні (наприклад, бездимний порох).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бездимний, р. бездимного, д. бездимному, з. бездимного, о. бездимним, м. бездимнім

Більше записів