бездифузійний

1. (техн.) Такий, що не потребує дифузії або не пов’язаний із нею; заснований на інших принципах, ніж дифузійний процес.

2. (фіз., хім.) Характеризуючийся відсутністю дифузії, тобто самовільного проникнення чи перемішування частинок (атомів, молекул, носіїв заряду) однієї речовини в іншу.

Приклади:

Відсутні