бездумний
[bɛzdumnɪj] Прикметник
Буква:Б
Значення
- (Психологія) –
Який не мислить, не розмірковує, не замислюється над наслідками своїх дій або сліпо, некритично виконує щось; бездумний.
- (Лінгвістика) –
Позбавлений глибокого змісту, серйозної думки; поверхневий, легковажний.
- (Психологія) –
Який здійснюється без участі розуму, свідомості; механічний, автоматичний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бездумний, р. бездумного, д. бездумному, з. бездумного, о. бездумним, м. бездумнім