бездумний

Який не мислить, не розмірковує, не замислюється над наслідками своїх дій або сліпо, некритично виконує щось; бездумний.

Позбавлений глибокого змісту, серйозної думки; поверхневий, легковажний.

Який здійснюється без участі розуму, свідомості; механічний, автоматичний.

Приклади вживання

Приклад 1:
Звірячий, бездумний, темний страх чадним димом обкутав усю душу. Коліна дрібно, як од холоду, трусились; металічний, чудний смак дерев’янив язик; грудям важко було дихати від незрозумілої ваги в плечах.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”

Частина мови: прикметник () |