бездухий
[bɛzduxɪj] Прикметник
Буква:Б
Значення
- (Філософія) –
Позбавлений духовного життя, внутрішнього змісту, високих ідеалів; бездуховний.
- (Психологія) –
Позбавлений живості, емоцій, чуттєвості; холодний, байдужий, нечутливий.
- (Філософія) –
У філософському та релігійному контексті: такий, що не має душі або духовної субстанції; матеріальний, тільки фізичний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бездухий, р. бездухого, д. бездухому, з. бездухого, о. бездухим, м. бездухім