бездух

1. У міфології та фольклорі — злий дух, нечиста сила, що не має власної плоті, втілення; безтілесна зла істота.

2. Переносно — бездушна, аморальна, жорстока людина; той, хто позбавлений духовності, високих моральних якостей.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник () |