1. Технічний термін, що характеризує пристрій, механізм або спосіб керування, здатний підтримувати заданий напрямок руху (наприклад, судна, літака, транспортного засобу) без відхилень убік (дрейфу), зазвичай завдяки автоматичній системі стабілізації або спеціальній конструкції.
2. У судноплавстві та авіації — такий, що не схильний до знесення (зносу) з курсу під впливом бокових сил (вітру, течії).