Значення
- (Юриспруденція) –
Відсутність доказів, підтверджуючих фактів або достовірних джерел; необґрунтованість, неаргументованість.
- (Лінгвістика) –
Відсутність посилань на джерела інформації, літературу тощо (у науковій, дослідницькій роботі).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бездовідність, р. бездовідності, д. бездовідності, з. бездовідність, о. бездовідністю, м. бездовідності, к. бездовідносте