Значення
- (Економіка) –
Властивість або стан, за якого суб’єкт (територія, організація, установа) не отримує дотацій (цільових грошових видатків з бюджету вищого рівня для покриття дефіциту або фінансування певних потреб).
- (Юриспруденція) –
У фінансово-бюджетній практиці України — статус територіальної громади, місцевого бюджету або регіону, який має власні достатні доходи для фінансування своїх витрат без отримання дотації вирівнювання з державного чи іншого вищого бюджету.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бездотаційність, р. бездотаційності, д. бездотаційності, з. бездотаційність, о. бездотаційністю, м. бездотаційності, к. бездотаційносте