Значення
- (Література) –
Той, хто позбавлений долі, щастя; нещасна, пригноблена людина.
- (Література) –
(у фольклорі, поезії) Утілена, персоніфікована доля, що має образ нещасної, страждаючої істоти.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бездолець, р. бездольця, д. бездольцеві, з. бездольця, о. бездольцем, м. бездольцеві, к. бездольцю