бездітник

[bɛzditnɪk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Соціологія) –

    Особа, яка не має дітей; бездітна людина.

  2. (Зоологія) –

    (у спеціальному контексті) Тварина, яка не дає приплоду; безплідна тварина.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бездітник, р. бездітника, д. бездітникові, з. бездітника, о. бездітником, м. бездітникові, к. бездітнику

Більше записів