Древослів

Словник Української Мови

бездітник

Буква

1. Особа, яка не має дітей; бездітна людина.

2. (у спеціальному контексті) Тварина, яка не дає приплоду; безплідна тварина.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |

Більше записів