Древослів

Словник Української Мови

безбожниця

[bɛzboʒnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Релігія) –

    Жінка, яка заперечує існування Бога; атеїстка, невіруюча.

  2. (Релігія) –

    Жінка, яка порушує релігійні заповіді, веде життя, що суперечить віровченню; грішниця, розпусниця.

  3. (Релігія) –

    (заст.) Жінка, яка не належить до жодної релігії або визнаної церкви; нехристиянка, іновірка.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безбожниця, р. безбожниці, д. безбожниці, з. безбожницю, о. безбожницею, м. безбожниці, к. безбожнице

Більше записів