1. Який не має берегів, меж, обмежень; безмежний, неосяжний.
2. Переносно: такий, що не має чітких меж, правил або обмежень; неконтрольований, нестримний.
безберегий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
На півсвіту — безберегий день. Гамірний прогуркотить візок.
— Невідомий автор
Частина мови: прикметник () |