Властивість або стан того, що є безбарвним, тобто позбавлене кольору, яскравості, виразності.
Переносно: відсутність яскравості, виразності, емоційності, оригінальності; сірість, блідість (про мову, стиль, образ тощо).
безбарвність
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Погляньте навкруг нас: чи ж не бачите, яка безбарвність і безкольориста тривіальність панує скрізь? От і ми, нова молодь, пнемося до оригінальності шляхами декадентств, символізмів і т. ін.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |