1. Техн. Такий, що не має балансира (про механізм, пристрій, наприклад, паровий молот).
2. Перен. Нестриманий, неврівноважений, позбавлений внутрішньої рівноваги (про людину, її поведінку, характер).
безбалансирний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |