безбач

1. Не зважаючи на що-небудь, не беручи до уваги, нехтуючи чимось; незважаючи.

2. (У значенні сполучника) Хоч, незважаючи на те що, попри те що.

Приклади:

Приклад 1:
Це — моє”, — твоє, голубе мiй, iно те, що намалював, i не треба себе дурити: в що сам не провалюєшся — на безбач, з головою, — нiколи твоїм не стане. Спиши слова, дозволяю, чого ж. А, i ще одне, мало не забула: от тим‑то й кохання твої — мишачi виходять: невеличкi такi.
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”

Приклад 2:
Довго роздоллям бездолля блукав я безбач, обриваючи з себе огудиння огуди, аж поки не знайшов на пергаміні берези твої, як варязькі човни, кармінові губи. Довго, ой довго ти спала у труні кришталевій, у вертепі, що зіллям облямований цвілі.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”