безапертурний
[bɛzɑpɛrturnɪj] Прикметник
Буква:Б
Значення
- (Техніка) –
(про оптичні системи, прилади) Такий, що не має апертури (діафрагми, обмежувача світлового потоку) або працює без її використання.
- (Техніка) –
(у радіотехніці, про антени) Такий, що має дуже широку (практично необмежену) діаграму спрямованості, що формується без використання апертурного випромінювача.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безапертурний, р. безапертурного, д. безапертурному, з. безапертурного, о. безапертурним, м. безапертурнім