безафіксний
[bɛzɑfiksnɪj] Прикметник
Буква:Б
Значення
- (Лінгвістика) –
(у мовознавстві) такий, що не має афіксів (префіксів, суфіксів, інфіксів тощо) або утворений без їх участі; безсуфіксний, безпрефіксний.
- (Техніка) –
(у техніці, про кріплення) такий, що здійснюється без використання додаткових кріпильних елементів (наприклад, шурупів, заклепок); що тримається за рахунок механічного зчеплення, сили тертя або спеціальної форми з’єднуваних деталей.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безафіксний, р. безафіксного, д. безафіксному, з. безафіксного, о. безафіксним, м. безафікснім