Древослів

Словник Української Мови

безабераційний

[bɛzɑbɛrɑt͡sijnɪj] Прикметник

Буква:Б

Значення

  1. (Медицина) –

    (мед.) Такий, що не потребує хірургічного втручання (операції) для лікування; неоперативний.

  2. (Техніка) –

    (тех.) Такий, що здійснюється або функціонує без механічних операцій, обробки або зіткнень деталей.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безабераційний, р. безабераційного, д. безабераційному, з. безабераційного, о. безабераційним, м. безабераційнім

Більше записів