Значення
- (Історія) –
Власна назва традиційного українського народного свята, що відзначається в деяких регіонах України (зокрема, на Буковині) на другий день Великодня (у вівторок) або в інші весняні дні; обряди цього свята часто включають обливання водою, жартівливі ігри та гуляння молоді.
- (Етнографія) –
Загальна назва весняного обрядового дійства, пов’язаного з народними звичаями зустрічі весни, коли учасники обливають один одного водою, поливають водою город, співають веснянки та влаштовують ігри.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бейцювання, р. бейцювання, д. бейцюванню, з. бейцювання, о. бейцюванням, м. бейцюванні, к. бейцювання