бейцювання

[bɛjt͡sjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    Власна назва традиційного українського народного свята, що відзначається в деяких регіонах України (зокрема, на Буковині) на другий день Великодня (у вівторок) або в інші весняні дні; обряди цього свята часто включають обливання водою, жартівливі ігри та гуляння молоді.

  2. (Етнографія) –

    Загальна назва весняного обрядового дійства, пов’язаного з народними звичаями зустрічі весни, коли учасники обливають один одного водою, поливають водою город, співають веснянки та влаштовують ігри.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бейцювання, р. бейцювання, д. бейцюванню, з. бейцювання, о. бейцюванням, м. бейцюванні, к. бейцювання

Більше записів