бевзень

[bɛʋzɛnʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Рідкісне діалектне позначення для великого, грубого або незграбного чоловіка; часто вживається з відтінком зневаги або глузування.

  2. (Лінгвістика) –

    У західних регіонах України — прізвисько або прозвище, що може вказувати на певну рису характеру чи зовнішності людини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бевзень, р. бевзня, д. бевзневі, з. бевзня, о. бевзнем, м. бевзневі, к. бевзню

Більше записів