бевкання

[bɛʋkɑnnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Діалогізм, що означає невиразне, незрозуміле вимовляння слів, бурмотіння, часто через відсутність зубів або в старому віці.

  2. (Мистецтво) –

    Переносно — нечітке, невиразне виконання музичного твору, співу або невпевнена, слабка гра на музичному інструменті.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бевкання, р. бевкання, д. бевканню, з. бевкання, о. бевканням, м. бевканні, к. бевкання

Більше записів