бета-вершина

1. У математиці, зокрема в теорії графів — вершина графа, яка не є ні вихідною (альфа-вершиною), ні кінцевою (омега-вершиною), тобто проміжна вершина на шляху між двома заданими вершинами.

2. У інформатиці та розробці програмного забезпечення — версія програмного продукту (бета-версія), що знаходиться на завершальному етапі тестування перед офіційним випуском; у переносному значенні — ключовий, фінальний етап розробки або тестування чогось.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |