1. Спеціалізоване джерело живлення, що використовує радіоактивний ізотоп, який зазнає бета-розпаду (наприклад, стронцій-90, тритій), для прямого перетворення енергії бета-частинок на електричну енергію; застосовується в компактних або автономних пристроях, де потрібна довготривала робота без заміни елемента живлення.
2. У переносному значенні — стабільний, надійний, але не основний джерел інформації, енергії, натхнення тощо, що функціонує тривалий час з невеликою потужністю.