1. (рідк.) Те саме, що бесурман — людина, яка сповідує іслам; мусульманин (застаріле, історичне).
2. (перен., розм.) Людина нехристиянської віри; іновірець, чужинець (застаріле).
бесур
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |