1. (у фізиці) Спеціальне оптичне скло з великим показником заломлення та низькою дисперсією, що використовується для виготовлення лінз, особливо в об’єктивах телескопів та мікроскопів, для зменшення хроматичної аберації.
2. (у хімії, іст.) Застаріла назва оксиду берилію (BeO).