берилід

1. Хімічна сполука берилію з іншими металами, що утворює тверді розчини або інтерметалічні сполуки, наприклад, берилід алюмінію.

2. Мінерал класу природних сполук, що є сполукою берилію з рідкісними металами (наприклад, танталом, ніобієм).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |