1. Зменшувально-пестлива форма від “берізка”, що позначає молоденьку, тоненьку або маленьку березу, часто використовується для вираження ніжності або в поетичній мові.
2. Власна назва, зокрема, літературного персонажа — дівчини-берези з однойменної казки-п’єси Лесі Українки “Лісова пісня”, уособлення душі лісу, краси та природної стихії.