бергфрид

[bɛrɦfrɪd] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    У західноєвропейській фортифікації (переважно німецькій) — головна, найвища та найміцніша вежа середньовічного замку типу “бергфрид”, що зазвичай мала квадратну або круглу форму, слугувала останнім укріпленим пунктом оборони (донжоном) та символом влади феодала.

  2. (Історія) –

    Тип середньовічного замку, характерний для Центральної Європи (особливо Німеччини та Австрії), головною відмінною рисою якого є наявність окремо стоячої, неприступної головної вежі (бергфрида), часто нежилової, призначеної виключно для оборони.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бергфрид, р. бергфриду, д. бергфридові, з. бергфрид, о. бергфридом, м. бергфриді, к. бергфриде

Більше записів