Значення
- (Історія) –
У західноєвропейській фортифікації (переважно німецькій) — головна, найвища та найміцніша вежа середньовічного замку типу “бергфрид”, що зазвичай мала квадратну або круглу форму, слугувала останнім укріпленим пунктом оборони (донжоном) та символом влади феодала.
- (Історія) –
Тип середньовічного замку, характерний для Центральної Європи (особливо Німеччини та Австрії), головною відмінною рисою якого є наявність окремо стоячої, неприступної головної вежі (бергфрида), часто нежилової, призначеної виключно для оборони.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бергфрид, р. бергфриду, д. бергфридові, з. бергфрид, о. бергфридом, м. бергфриді, к. бергфриде