берг-привілея

[bɛrɦ-prɪʋilɛjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    берг-привілея — історичний документ, законодавчий акт (привілей), виданий у 1722 році російським імператором Петром I, який регулював гірничу справу та металургійне виробництво в Російській імперії; закріплював право держави на надра та встановлював порядок видобутку корисних копалин.

  2. (Юриспруденція) –

    берг-привілея — загальна назва для законодавчих актів у галузі гірничого права в Російській імперії XVIII століття, що надавали певні права та пільги приватним особам для пошуку корисних копалин і будівництва заводів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. берг-привілея, р. берг-привілеї, д. берг-привілеї, з. берг-привілею, о. берг-привілеєю, м. берг-привілеї, к. берг-привілеє

Більше записів