бергштрих

1. У картографії та геодезії — коротка штрихова лінія на горизонталях топографічної карти або плану, що вказує напрямок схилу (спаду) рельєфу місцевості.

2. У геральдиці — тонка смуга (діагональна або інша), що розділяє поле герба або щита на частини; один з найпростіших геральдичних знаків (фігур).

Приклади вживання

Приклад 1:
На їх заокругленнях часто 71 ставлять бергштрих – рисочку, спрямовану назовні (підвищення) або всередину (зниження). Горизонталі називають ще ізогіпсами – лініями однакової висоти над рівнем моря.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |