березовиця

[bɛrɛzoʋɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Солодкий сік, що витікає навесні зі стовбурів або гілок берези при їх пошкодженні; напій, що отримується з цього соку.

  2. (Ботаніка) –

    Рідка смола, що виділяється з пошкодженої кори берези; березова живиця.

  3. (Ботаніка) –

    Народна назва рослини з родини айстрових, яка має інші офіційні назви: материнка, деревій звичайний або берізка (Achillea millefolium).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. березовиця, р. березовиці, д. березовиці, з. березовицю, о. березовицею, м. березовиці, к. березовице

Більше записів