Древослів

Словник Української Мови

березничок

[bɛrɛznɪt͡ʃok] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Зменшувально-пестлива форма від слова “березник” — невеликий березовий гай, березовий лісок або молода березова посадка.

  2. (Географія) –

    Власна назва населених пунктів, річок, урочищ тощо в Україні, поширена в топонімії, особливо в регіонах, де ростуть берези.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. березничок, р. березничка, д. березничкові, з. березничок, о. березничком, м. березничкові, к. березничку

Більше записів