беретка

1. М’який головний убір, зазвичай круглої форми, без козирка, часто з невеликим хвостиком-помпоном або шнурком посередині; традиційний головний убір деяких народів (наприклад, басків), а також військових та поліцейських у багатьох країнах.

2. (перен., розм.) Про людину, яка носить такий головний убір як частину форми, зокрема про військовослужбовця або співробітника спецпідрозділу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |