Словник Української Мови
Буква
1. М’який головний убір, зазвичай круглої плоскої форми, без козирка, що часто виготовляється з вовни, фетру або трикотажу.
2. Військовий або форменний головний убір певного зразка, що є частиною уніформи (наприклад, у деяких родів військ, у школі поліції).
Приклад 1:
Я не надто слухав його, хоч і берет, прострелений на місці кокарди, і плямистий камуфляж, і старий радянський протигаз на боці справляли враження. Альборак говорив щось про «постмодернізм у політиці», підкресливши на початку, що прибув безпосередньо з «терену бойових дій», тільки я не дослухав кого проти кого й навіщо.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”