берендей

Значення

1. (Історія) –

   Берендей — назва стародавнього тюркського кочового племені, яке в XI–XIII століттях межувало з Київською Руссю, часто вступало з нею в союзи та несло прикордонну службу на південних рубежах.

2. (Література) –

   Берендей — персонаж російських народних казок та літературних творів (зокрема, п’єси О. М. Островського «Снігуронька»), мудрий і добрий цар-чарівник, що панує у вигаданому царстві.

3. (Література) –

   Берендей — у переносному значенні: людина похилого віку з довгою сивою бородою, схожа на казкового персонажа; бородатий старець (часто іронічно або жартівливо).

Правопис та відмінювання